Підготовка дитини до школи

(рекомендації для батьків)

1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.

2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.

3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).

5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).

6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).

7. прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.

8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.

9. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.

10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

Як спілкуватися з підлітками

Підказки для батьків

1.Для того, щоб існував емоційний зв’язок з підлітком, проводьте з ним якийсь час, щоб він не відчував себе покинутим і не потрібним.

2.Побудуйте довірливі стосунки з підлітком, перш ніж переходити до нотацій і важких тем бесід.

3.Не відмовляйте підлітку в спілкуванні з вами, навіть якщо для цього потрібно буде відкласти справи.

4.Спілкуйтеся з підлітком відповідно до темпу розвитку його стосунків з навколишнім світом.

5.Для збереження емоційного контакту вкрай необхідне спілкування. Спілкуйтеся з підлітком на цікаві для нього теми, вивчіть молодіжну субкультуру, читайте їх журнали, щоб бути «продвинутими». Тоді дитина відчує, що вона та її світ вам цікаві, і стане більше довіряти вам. Але в жодному разі не критикуйте молодіжні рухи, стилі, музику, моду у присутності підлітка. Ви можете загубити нитку спілкування з ним.

6.Ніколи не обговорюйте особистість підлітка і його вчинки в присутності інших людей, особливо друзів і однолітків. Вони не люблять, коли їх з кимось порівнюють, ставлять інших в приклад.

7.Підліток повинен відчувати себе корисним. Дайте йому можливість відчути себе помічником в якійсь загальній сімейній справі.

8.Не зловживайте своєю любов’ю і турботою. Намагайтесь не проживати за нього життя. Висловлювання «Я краще знаю, як тобі краще вчинити» тощо нещирі, і підліток їх не сприймає.

9.Ніколи не ображайте підлітка. Коли дитина чує від батьків ворожі, різкі, брутальні слова, вона зберігає образу на все життя. Бо занадто тонко влаштована психіка підлітка і його сприйняття навколишнього.

10.Батьки, що зловживають своєю владою фізично, шльопаючи, штовхаючи, б’ючи дітей, можуть спричинити шкоду фізичному та психічному розвитку, а ще більшу шкоду – емоційному розвитку підлітка, що значно ускладнить його доросле життя.

11.Пам'ятайте, підліток не дитина. Він знаходиться на стадії переходу до дорослого життя, його основні якості – незалежність і самовизначення. Батьки, самі того не розуміючи, лишають підлітка без емоційної підтримки і починають з ним словесну війну. Ваші наміри як батьків можуть бути добрими, але результати однозначно погані.

12.Разом з тим підліток хоче бути частиною родини і в той же час бути незалежним від родини. Часто це виражається як потреба в особистому просторі. Виділення особистого приміщення і можливість його самостійно оформити – ось ті бажання підлітків, котрі, якщо задовольняються у супроводі проявів любові, сприяють формування почуття незалежності.

13.Підлітки потребують емоційної незалежності. Коли ви запитуєте дівчинку-підлітка про якогось її друга, вона звинуватить вас у тому, що ви лізете не у свою справу. Це не означає, що вона щось від вас приховує. Це говорить лише про те, що, не розкриваючи батькам своїх почуттів і думок, вона стверджує свою емоційну незалежність. Батьки повинні поважати подібні настрої підлітків. Потреба в даному виді незалежності може проявлятися в небажанні приймати ваші прояви любові, проти яких вони раніше не виступали.

14.Не дивуйтеся, якщо ваша донька-підліток раптом відмовиться від вашої допомоги. Тепер вона хоче все робити сама, при тому не так, як би це робили ви. Інколи це відбувається не тому, що вона потребує вашої допомоги, а тому що не хоче, щоб їй про це нагадували.

15.Підлітка необхідно підтримувати. І одним із засобів підтримки є похвала. Тільки одним із факторів похвали повинна бути щирість, а іншим її конкретність. Якщо батьки не можуть похвалити підлітка за певні результати чи конкретні дії, то необхідно оцінити його намагання.

16.Підлітки часто обирають друзів самостійно. Батьки, які розуміють цінність незалежності для підлітка, дозволяють йому проводити час поза сім'єю і не будуть цьому суперечити. Бажання підлітка бути з друзями – це не відмова від батьків; це свідчення того, що його горизонти розширюються.

17.Важлива царина підліткової незалежності – це його музичні смаки. Підлітки обирають свою музику. Нема в підлітковій культурі нічого важливішого за музику. Музика може торкнутися серця і душі людини. Батьки, які критикують музику, вибрану підлітком, посередньо критикують і самого підлітка. Ви повинні поділяти почуття своєї дитини, і тоді вона відчує вашу підтримку.

Права та обов'язки батьків або осіб, які їх заміняють

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про загальну середню освіту

Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

1. Батьки або особи, які їх замінюють,мають право:

• вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;
• приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
• обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
• звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
• захищати законні інтереси дітей.

2. Батьки або особи, які їх замінюють,зобов'язані:

• забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
• постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
• поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;
• виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.