Хустка українська ‒ в квітах клаптик гаю,
Мов плахтинка неба, літа світ-розвій,
В ній і свято, й ніжність, сила мого краю,
В ній і віра наша, і розкрилля мрій.
Та простенька хустка – диво з торочками,
Ще з часів тих давніх роду оберіг,
У квітках вишнева, що носила мама,
Що додому звала кожен раз з доріг.
Коментарi